КІНО

В колонках играет - Еvanescence
Настроение сейчас - Незрозуміло-безтурботне

Тепер я точно знаю: вплив людини на твоє світосприйняття ВЕЛИЧЕЗНИЙ! А особливо, якщо ти любиш цю людину так, як ще ніколи нікого не любила...
Я можу навіть приклад навести з власного життя. Дивилися ми колись з Яриком фільм . Дивилися з цікавістю, бо сюжет і справді був захопливий. Оооось...
А недавно думаю, подивлюсь-ка я ще раз це саме кіно. Ввімкнула TV, всунула диск в DVD... починається фільм... І тут в мені все ніби перевернулося. Який жах!!! І ОЦЕ ми дивились??? І ОЦЕ нам було цікаво??? Ні, сюжет сам по собі може і цікавий, але.... кров.... крики.... біль.... відчай.... розірвана плоть.... фух, аж мурашки по шкірі бігають... Я декілька хвилин чесно намагалася дивитись на людські страждання, потоки крові, скажені муки, шалену біль, невимовний відчай і кров... кров... розірвана плоть... надірвата шкіра... гострий біль, котрий пронизує кожну клітиночку тіла... і знову кров... кров...,але потім не витримала - ввимкнула ящик, а перед очима і досі стоять оті криваві картинки із фільма.

Але ж чому так? Тим паче я вже бачила це кіно. Чому ж я його зовсім по-іншому сприйняла, ніж того разу?
Мммм... Бо тоді рядом був Ярик... Так, ви ж ніколи не були рядом з ним, вам мене не зрозуміти. Від нього випромінюється величезна кількість тепла, якоїсь заспокійливої енергії... Та і взагалі поруч з Яриком не страшно нікого й нічого))). Ось так).
Правда, є ще й другий варіант. Можливо при першому перегляді кіно я більше уваги приділяла Ярикові, а не власне фільмові. Як же тут сконцентруєшся на екрані, коли зовсім поруч такий гарнюпюсінький ангелочок)))
А може навіть трапилося так, що ці два варіанта сплелися між сбою... не знаю... але як би там не було, я винесла для себе такий висновок: кіно, де присутнє насильство, краще дивитися тоді, коли біля тебе є ВІН - lovely boy.

 (699x560, 61Kb)